Під керівництвом якого конструктора був вперше здійснений політ людини у космос
Обновлено: 06.05.2024
З давніх-давен люди звертали свій погляд на небо, милуючись зірками і намагаючись знайти відповіді на багато питань. Однак тільки в ХХ столітті людство отримало унікальну можливість розширити свої горизонти і доторкнутися до інших галактик. Країною відкрила шлях в космос, став Радянський Союз.
Основоположники космонавтики
ХХ століття стало періодом найважливіших наукових відкриттів і досягнень. Відбулося зародження і активний розвиток цікавою науки – космонавтики – вивчає теорію і практику космічних польотів.
Основоположником радянської космонавтики став видає вчений Костянтин Ціолковський. Будучи простим калузьким учителем, він зміг привернути до себе увагу своїми науковими працями. Ціолковський зміг не тільки теоретично довести можливість польотів у відкритому космосі, але і зробити точні розрахунки. Він розробляв схеми літальних апаратів і ракет, став родоначальником ракетобудування в СРСР.
Естафетну паличку у Ціолковського прийняв Сергій Корольов – талановитий конструктор і вчений. Під його керівництвом було побудовано чимало космічних апаратів: штучних супутників, ракет і космічних кораблів.
У 1955 році в Казахстані був побудований перший і найбільший в світі космодром під назвою «Байконур». Це унікальний комплекс, призначений для запуску ракет у відкритий космос. Площа його дуже велика – 6717 кв. км. Саме з Байконура були запущені перші штучні супутники Землі, Венери і Місяця, здійснено перший в світі політ людини в космос.
Запуск першого супутника
1957 весь світ дізнався слово «супутник» – саме тоді був запущений перший у світі штучний супутник Землі. Він виглядав як гладкий, блискучий куля з чотирма зовнішніми антенами. Усередині нього був вбудований радіопередавач, вага супутника становив 84 кг.
Перший супутник облетів нашу планету за 1,5 години. Протягом цього часу він не переставав подавати сигнали на Землю.
Ця подія справила велике враження на науковий світ, адже стало зрозуміло, що польоти людини в космос – це реальність, яка може статися дуже скоро.
Перший політ в космос
Запустити супутник на орбіту – це тільки півсправи. Ніхто не міг знати напевно, чи зможе вижити людина в космосі. Тому в якості перших космонавтів почали готувати собак.
У 1957 році підкорювати космічні простори на супутнику вирушила собака Лайка. Для неї була побудована спеціальна невелика кабіна в супутнику, де був достатній запас повітря, їжі і води.
У космос літали і інші собаки, а також кролики, миші та щури. Завдяки цим польотам вчені змогли переконатися, що людина здатна перебувати в умовах невагомості. Людству відкрилася дорога в космос.
12 квітня 1961 року весь світ потрясла грандіозна новина – «Людина в космосі!». З космодрому «Байконур» у відкритий космос стартувала ракета «Схід» з радянським космонавтом на борту. Їм був Юрій Гагарін, який увійшов в історію космонавтики як перша людина, що опинився в космосі. Його дивовижний політ навколо Землі тривав всього 108 хвилин. Але цього часу вистачило, щоб довести всьому світу, що космічні польоти стали реальністю.
Що ми дізналися?
При вивченні теми «Країна, котра відкрила шлях в космос» за програмою навколишнього світу 4 класу ми з’ясували, що в середині ХХ століття радянська космонавтика зробила величезний ривок. Спочатку в космос був запущений штучний супутник Землі, а потім до зірок відправився людина – радянський космонавт Юрій Гагарін.
12 квітня 1961 року на борту космічного корабля "Схід-1" радянський космонавт Юрій Олексійович Гагарін стає першою людиною, яка здійснила подорож у космос. 60-річчя польоту Гагаріна відбулося цьогоріч. Космічна спільнота також відзначає досягнення Гагаріна щороку "Ніччю Юрія", святом, яке проходить в день його запуску 12 квітня.
"Восток-1" обертався навколо Землі на максимальній висоті 187 миль і повністю керувався автоматичною системою управління. Єдиним твердженням, яке приписували Гагаріну протягом однієї години 48 хвилин у космосі, було: "Політ триває нормально. Я в порядку."
Біографія космонавта
Юрій Олексійович Гагарін, народився 9 березня 1934 року в маленькому селі за сто миль від Москви. У підлітковому віці Гагарін став свідком того, як російський винищувач здійснив аварійну посадку біля свого будинку. Через кілька років, коли йому запропонували приєднатися до льотного клубу, він охоче здійснив свій перший самостійний політ у 1955 році. Лише через кілька років він виявив бажання стати космонавтом.
Понад 200 пілотів-винищувачів ВПС Росії були обрані кандидатами в космонавти. Такі пілоти вважалися оптимальними, оскільки вони мали вплив сил прискорення та процесу викиду, а також досвід роботи в ситуаціях з високим стресом. Серед відібраних пілотів був і 27-річний старший лейтенант Гагарін.
Як відбувся політ
12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом космічний корабель "Восток-1" вилетів з місця старту Радянського Союзу. Оскільки ніхто не був певний, як невагомість вплине на пілота, сферична капсула мало заважала бортовим органам управління: робота виконувалась автоматично або з землі. У разі виникнення надзвичайної ситуації Гагарін повинен був отримати замінений код, що дозволить йому взяти на себе ручне управління, але Сергій Корольов, головний конструктор радянської космічної програми, не врахував протокол і передав код пілоту.
Протягом 108 хвилин "Восток-1" один раз обійшов Землю, досягши максимальної висоти 327 кілометрів. Космічний корабель мав 10-денну провізію на випадок відмови двигунів і Гагаріну потрібно було почекати, поки орбіта природним чином занепаде. Але запаси були непотрібні. Гагарін знову потрапив в земну атмосферу, зумівши зберегти свідомість, коли під час свого спуску він відчував сили, що тягнуть силу тяжіння до восьми разів.
Ймовірність успіху не була на 100%.
У "Востоку-1" не було двигунів, що уповільнювали б його повторний вихід, і не було можливості безпечно приземлитися. Приблизно на 7 км вгору Гагарін катапультувався з космічного корабля і злетів на парашуті на Землю. Для того, щоб місію було зараховано до офіційного польоту в космос керівний орган з питань аерокосмічної документації визначив, що пілот повинен приземлитися з космічним кораблем. Радянські лідери зазначили, що Гагарін торкнувся "Востока-1", і вони не повідомляли, що він катапультувався до 1971 року. Попри це, Гагарін все ж встановив рекорд першої людини, яка покинула орбіту Землі та здійснила подорож у космос.
Після польоту
Політ Гагаріна став тріумфом для радянської космічної програми, і він став національним героєм Радянського Союзу та Східного блоку, а також світовою знаменитістю. Газети по всьому світу публікували його біографію та деталі польоту. Його провели довгим кортежем високопосадовців вулицями Москви до Кремля, де на пишній церемонії Микита Хрущов надав йому звання Героя Радянського Союзу. В інших містах Радянського Союзу також проводилися масові демонстрації, масштаби яких поступались лише Парадам Перемоги Другої світової війни.
У 1962 р. Гагарін став депутатом Ради Союзу і був обраний до ЦК ЛКСМУ. Згодом він повернувся в Зоряне місто, космонавтичну установу, де кілька років працював над розробкою космічного корабля багаторазового використання. 12 червня 1962 року він став підполковником радянських ВПС, а звання полковника отримав 6 листопада 1963 року. 20 грудня Гагарін став заступником директора з підготовки космонавтів. Радянські чиновники, в тому числі Каманін, намагалися утримати Гагаріна від будь-яких польотів, переживаючи з приводу втрати свого героя в аварії, відзначаючи, що він "занадто дорогий людству, щоб ризикувати життям заради звичайного польоту в космос".
Через два роки він був переобраний депутатом Радянського Союзу, але цього разу до Ради національностей, верхньої палати законодавчого органу. Наступного року він почав перекваліфікуватися в пілота-винищувача і був резервним пілотом свого друга Володимира Комарова в польоті "Союз-1" після п'яти років без пілотування. Каманін виступав проти переведення Гагаріна на навчання космонавтів; він набрав вагу і його льотні навички погіршились. Попри це, він залишався рішучим претендентом на "Союз-1", поки у квітні 1966 р. його не замінив Комаров і не переправив на "Союз-3".
Запуск "Союзу-1" був прискорений через неявний політичний тиск, всупереч протестам Гагаріна щодо необхідних додаткових заходів безпеки. Гагарін супроводжував Комарова до ракети перед запуском і передавав інструкції Комарову від наземного управління після численних збоїв системи на борту космічного корабля. Попри всі зусилля, сталася катастрофа "Союз-1" після того, як парашути не змогли відкритися, і Комаров миттєво загинув. Після катастрофи "Союз-1" Гагаріну було назавжди заборонено навчатись і брати участь у подальших космічних польотах. 17 лютого 1968 року Гагарін успішно захистив дисертацію з аерокосмічної техніки на тему аеродинамічної конфігурації космічного літака та закінчив її з відзнакою в Інженерній академії ВПС імені Жуковського.
27 березня 1968 року під час звичайного навчального польоту з авіаційної бази Чкаловського Гагарін та льотний інструктор Володимир Серьогін загинули, коли їх МіГ-15УТІ розбився поблизу міста Кіржач.
Р акетні і супутникові технології, основи яких були закладені ще у 1920-і роки, почали бурхливо розвиватись по закінченні Другої світової війни, коли в епоху Холодної війни науково-технічне і військове суперництво стало вагомим аргументом у протистоянні СРСР і США. Почавши у 1947 році з льотних випробувань зібраних у Німеччині перших у світі балістичних ракет дальньої дії «Фау-2», вже через рік в СРСР з'явилась створена під керівництвом Сергія Корольова її модифікація «Р-1». Ще через два роки почалось створення двоступінчатої міжконтинентальної балістичної ракети «Р-7», на базі якої за пропозицією Корольова у 1954 році була започаткована програма з виведення на навколоземну орбіту штучного супутника.
Загалом успішні випробування «Р-7» пройшли у серпні-вересні 1957 року і вже у жовтні її модифікована версія з космодрому Тюратам (тепер відомого як Байконур) в Казахстані вивела на орбіту перший штучний супутник Землі .
Цей успіх дозволив СРСР у травні 1959 року розпочати розробку пілотованого комплексу «Восток», вивчення можливості створення якого тривало вже два роки. У червні Сергієм Корольовим були сформульовані основні вимоги для потенційних космонавтів — чоловік віком 25-30 років, ростом до 1 м 75 см і вагою менше 72 кг — й у вересні почався відбір перших претендентів з числа військових льотчиків.
З двох сотень кандидатів відбір пройшло 20 чоловік, які 7 березня 1960 року розпочали підготовку у спеціально створеному в містечку Зелене (нині Зоряне) під Москвою тренувальному центрі. 30 травня група претендентів скоротилась до шести, двох з яких у липні довелось замінити через незадовільний стан здоров'я, і після здачі 17 січня 1961 року іспитів, що включали письмовий тест і випробування на тренажерах, спеціальна комісія склала рейтинговий список кандидатів у космонавти: Юрій Гагарін, Герман Титов, Григорій Нелюбов, Андріан Ніколаєв, Валерій Биковський і Павло Попович.
Тим часом ще у квітні 1960 року конструкторське бюро Корольова завершило розробку проекту першого космічного корабля, який отримав назву « Восток 1КП ». 15 травня він був успішно відправлений на орбіту, правда, на 64-у витку навколо Землі через збій системи управління вийшов з-під контролю. Запуск, здійснений 28 липня з собаками Чайка і Лисичка на борту, закінчився вибухом на 19-й секунді після старту, на відміну від запущеного 19 серпня корабля «Восток 1К-3», на борту якого були собаки Білка і Стрілка, а також кролик, 42 миші, 2 щурі, мухи, кілька рослин і грибів. Усі вони вижили і після 17 обертів навколо Землі за 25 годин польоту успішно приземлились за 10 км від заданої точки поблизу Кустанаю (Казахстан).
Білка і Стрілка стали першими тваринами, які здійснили орбітальний політ, проте апарат, що повернув їх на Землю, — лише другим після американського супутника «Discoverer 13», який 9 днів перед цим успішно повернувся з космосу.
Два наступних випробування в рамках програми «Восток», проведених у грудні 1960 року, закінчились невдало, але поспіх у прагненні випередити США у «космічних перегонах» змушував інтенсифікувати роботу: довелось відмовитись від системи аварійного порятунку на старті, системи м'якої посадки та резервної гальмівної системи й після лише двох успішних запусків 9 та 25 березня 1961 року , в ході яких провели випробування скафандрів, і продовжили вивчення впливу невагомості на психофізичний стан собак, було прийнято рішення про готовність до запуску в космос пілотованого людиною корабля. 3 квітня воно було розглянуте і схвалене на пленумі ЦК КПРС під головування Микити Хрущова й 8 квітня державна комісія затвердила відповідне політне завдання: «Виконати один виток навколо Землі на висоті 180-230 кілометрів тривалістю 1 година 30 хвилин з посадкою в заданому районі. Мета польоту — перевірити можливість перебування людини в космосі на спеціально обладнаному кораблі, перевірити обладнання корабля в польоті, перевірити зв'язок корабля з Землею, переконатися в надійності засобів приземлення корабля і космонавта».
Вранці 11 квітня 1961 року ракета-носій «Восток К» з прикріпленою до неї капсулою «Восток 3КА» прибула до місця старту на космодромі Тюратам. О 10-й годині за московським часом Юрій Гагарін і його дублер Герман Титов отримали план-завдання польоту, після чого пройшли медичне обстеження і о 6-й вечора відправились на відпочинок. Наступного дня о 5-30 їх розбудили і після сніданку обох привезли на стартовий майданчик. Одягнувши скафандр, Гагарін увійшов до космічного корабля, о 7-10 включив радіозв'язок. Наступні дві години він провів за розмовами зі спостережним центром і о 9-07 12 квітня 1961 року за командою Сергія Корольова «Восток 1» почав політ. Через 10 секунд корабель вийшов на орбіту, після чого від нього відділилась капсула з космонавтом, з яким підтримувався двосторонній зв'язок.
Старт корабля «Восток 1» з космодрому Тюратам (нині Байконур у Казахстані), 12 квітня 1961 року Старт корабля «Восток 1» з космодрому Тюратам (нині Байконур у Казахстані), 12 квітня 1961 року
Першими Гагаріна виявили місцеві селяни, й невдовзі до місця його приземлення прибули військові місцевого ракетно-зенітного дивізіону і евакуювали разом із знайденим за 16 км обгорілим спусковим модулем до Куйбишева.
Про політ Юрія Гагаріна було офіційно оголошено ще до його завершення. Це справило шокуюче враження на світ, особливо на США, які, як згодом з'ясувалось , СРСР випередив майже на рік. Політ першої людини у космос став тріумфом радянської космічної програми і протягом наступних десятиліть був неодноразово використаний пропагандою як доказ переваги соціалістичного укладу над капіталістичним.
За наполяганням Хрущова старшого лейтенанта Юрія Гагаріна було негайно, відразу після приземлення, підвищено у званні до майора і 14 квітня у Москві йому був влаштований урочистий прийом на Красній площі за участю вищого керівництва СРСР. Того ж дня його було нагороджено орденом Леніна з врученням зірки Героя Радянського Союзу і присвоєно звання «Льотчик-космонавт СРСР».
Юрій Гагарін (зліва) і Микита Хрущов на трибуні мавзолею Леніна під час урочистого мітингу з нагоди першого польоту людини в космос, Москва, 14 серпня 1961 року © РГАСПИ Юрій Гагарін (зліва) і Микита Хрущов на трибуні мавзолею Леніна під час урочистого мітингу з нагоди першого польоту людини в космос, Москва, 14 серпня 1961 року © РГАСПИ
Через місяць з «Місією миру» Гагарін вирушив до Чехословаччини, Болгарії, Фінляндії, Великобританії, Польщі, Куби, Бразилії, Канади, Ісландії, Угорщини, Індії, Цейлону, Афганістану і Єгипту, де йому влаштовували тріумфальний прийом.
Через засекреченість радянської космічної програми і непросту біографію, в якій були і 10 років сталінських таборів , особа Сергія Корольова була засекречена аж до його смерті в 1966 році . Він був з почестями похований в Кремлівській стіні у Москві, де через два роки поховали і 34-літнього Юрія Гагаріна, котрий загинув під час тренувального польоту літака.
Юрій Гагарін – всесвітньо відомий космонавт, якому вдалося полетіти в космос і побачити планету Земля з космічної орбіти. Є багато цікавих фактів про перший космічний політ.
Підготовка до польоту
Політ Гагаріна, який відбувся 12 квітня 1961 року, могли перенести на інший день і все з-за того, що датчик герметичності не подав під час потрібний сигнал. У провідного конструктора була всього година, щоб відкрутити всі 30 гайок, перевірити справність датчика, і повністю підготувати корабель «Восток 1» до польоту в космос. На щастя, йому все вдалося і переносити політ корабля не довелося.
«Восток 1» спочатку не був кораблем, призначеним для відправки людини в космос. Він був копією розвідувального «Зеніту». Щоб посадити в кабіну пасажирське крісло конструкторам довелося вирізати частину проводів. На їх переконання це були дроти, роль яких під час польоту не була суттєвою. На те, щоб побудувати корабель за всіма правилами не було часу, так як для радянського уряду було вкрай важливо відправитися в космос раніше американців.
Перший політ міг зробити і не Гагарін, у нього було два дублера Герман Титов і Григорій Нелюбов. Якби відбулися якісь непередбачені обставини, вони були готові зайняти місце космонавта в кораблі і відправитися в космос. Титов і Нелюбов супроводжували Юрія до борту корабля, проте тільки Титов був у костюмі, Нелюбов був у цивільному одязі.
Багато пересудів виникло через те, що саме Юрій був обраний для польоту в космос. Рішення було оголошено в останній момент, Корольов дуже поспішав, оскільки були розвіддані, що і американці готують політ людини в космос, а в умовах гонки озброєнь дуже було важливо, щоб СРСР зробив це першим. Вважалося, що Гагарін був вибраний з-за того, що зарекомендував себе як чесна і порядна людина, також йому дуже симпатизував Хрущов, називаючи «справжнім російським хлопцем». Однак були і думки, що насправді Герман Титов був краще підготовлений і його не вибрали тільки через неслов’янського імені. Згодом незважаючи на те, що Титов здійснив другий політ у космос, який тривав добу, і також увійшов в історію космонавтики, Герман дуже переживав з приводу того, що не він став першою людиною в космосі.
Юрій розумів, що політ може закінчитися для нього трагічно, тому підготував для своєї родини прощальний лист, який мали передати його дружині. Воно вийшло досить довгим і в ньому космонавт просив, щоб його дружина Валентина берегла їх дочок і виховала з них людей, яким не будуть страшні вибоїни життя. Дуже багато слів було присвячено комунізму і наскільки важливо для СРСР першим прокласти дорогу в космос. Як після виявилося політ був дуже вдалим і Гагарін став Героєм Радянського Союзу. Дружина Гагаріна отримала лист в 1968 році, коли Юрій загинув в авіакатастрофі під час проведення навчань. Деталі смерті видатного космонавта досі невідомі.
Ідея зробити напис «СРСР» прийшла перед самим стартом. Рішення було прийнято, щоб уникнути підступів американських спецслужб. Напис Наносили після того як Гагарін надів шолом і робили це дуже швидко, так як до польоту залишалося зовсім мало часу.
До польоту на ракеті Юрію Гагаріну дали пістолет. Призначався він не для самогубства, а для захисту, якщо раптом космонавт приземлитися в безлюдному місці і доведеться захищатися від диких тварин.
Перед відправкою в космос були записані три звернення до народу СРСР. Перше було записано Гагаріним і повинно було відтворюватися в разі успішного польоту, а інші були записані Нелюбовим і Титовим в тих випадках, якщо посадка космонавта не відбулася або сталася авіакатастрофа.
Політ
Коли ракета була запущена, космонавт сказав: «Поїхали!». Ці слова стали відомими на весь світ. Вважається, що це були єдиними словами під час старту ракети, проте як виявляється у той час, коли ракета відправлялася з Землі у космос, Гагарін тривалий час розмовляв з Корольовим, провідним конструктором, який і доклав зусиль до того, щоб Юрія вибрали для польоту в космос. Він розповідав космонавту про їжу на кораблі. Гагарін вирішив пожартувати і сказав Королеву, що для нього головне – ковбаса, так як це – прекрасна закуска до горілки. Коли конструктор сказав Юрію, що їх записують, він і сказав слова, що стали легендою — » поїхали!».
«Восток-1» був повністю на автоматичному управлінні, тому що конструктори переживали, чи зможе Гагарін керувати ракетою в умовах невагомості. Однак було передбачено і ручне управління на екстрений випадок. Воно запускалося за допомогою спеціального секретного коду, який Юрій отримав перед запуском ракети.
Юрій Гагарін був глибоко вражений новим видом на планету Земля. У прямому ефірі він розповів про її дивовижну красу. Космонавт попросив кожного з землян берегти свій рідний дім і не руйнувати його.
Повернення на Землю
Юрій Гагарін всерйоз повірив у те, що так і не повернеться назад до своєї сім’ї перед самим закінченням польоту. Тертя обшивки об атмосферу космонавт сприйняв за пожежу і попрощався з усією супроводжуючою його політ командою. На щастя, все обійшлося і через час Гагарін усвідомив, що його переживання були марними. Згодом, інші космонавти, вже знають про цей випадок, спокійно ставилися до цього явища.
Конструкція корабля «Восток 1» не передбачала безпечну і м’яку посадку всередині самого корабля. З цієї причини Гагарін катапультувався з висоти 7 км. На Землю космонавт спускався на парашуті, паралельно з ним опускалася і ракета.
Оскільки під час гальмування «Восток-1» сталися проблеми, Юрію Олексійовичу не вдалося приземлитися в запланованому місці і він опустився на Землю на 1000 км на захід. Існував навіть ризик того, що космонавт впаде в глибинні води Волги. На щастя, та підготовка, яку проходив Гагарін, виявилася корисною і він зумів за допомогою парашутних строп приземлитися на березі річки.
Спочатку про те, що після польоту Юрія Гагаріна чекає прийом в Кремлівському палаці ніхто не знав. Рішення було незапланований, тому у космонавта було зовсім небагато часу, щоб як слід підготуватися. Микита Хрущов відправив за Юрієм Олексійовичем літак в Куйбишев. Зустрічали легендарного космонавта в аеропорту «Внуково». Урочиста зустріч знімалася на камеру і мільйони людей затамувавши подих дивилися на те, як у формі Юрій Гагарін прямує до урядової трибуни. У такий відповідальний момент космонавта підвели шнурки, які несподівано розв’язалися.
Астрономія
Реферат на тему: “Перший політ людини в космос” розповість про цю важливу подію в історії людства.
Перший політ людини в космос
На початку 1960-х рр. відбувалася космічна гонка США і СРСР. Основною метою був запуск людини в космічний простір за допомогою пілотованих апаратів. Для цього в 1960 р. в Радянському Союзі був створений загін космонавтів. З цієї групи було виділено двоє – Юрій Гагарін і Герман Титов. Остаточно для першого польоту спеціальною комісією був затверджений Ю. Гагарін; Г. Титов призначений запасним космонавтом. В першу чергу, він повинен був з’ясувати, як невагомість вплине на психічний і емоційний стан людини, яка бере участь в космічному польоті.
Підготовка першого запуску почалася рано вранці. Коли одягнений в скафандр Гагарін вийшов з автобуса, який його привіз, працівники космодрому попросили у нього автографи. Роздавши їх, космонавт швидко зайняв своє місце в космічному кораблі «Восток-1».
Запуск корабля «Восток-1» відбувся 12 квітня 1961 о 09:07 за московським часом з космодрому Байконур. Через чотирнадцять хвилин Гагарін, використовуючи свій позивний «Кедр», доповів про настання стану невагомості.
О 9:22 радіосигнали радянського космічного корабля були помічені персоналом американської радарної станції Шамія, яка розташована на Алеутських островах. Вони протягом п’яти хвилин відправили шифровку в Пентагон, проте через півгодини, коли Ю. Гагарін пролітав над Північною Америкою, вже ТАСС повідомив про запуск «Востока-1». Скоро сотні кореспондентів з різних країн фактично штурмом брали будинок Телеграфного агентства.
О 10:25 на «Восток-1» включилася гальмівна рухова установка, після чого корабель пішов на спуск. Через півгодини апарат з космонавтом приземлився в районі села Смєловка Саратовської області. З моменту включення гальмової рухової установки до приземлення корабель пролетів близько 8 тис. км. Незабаром до місця приземлення прибув вертоліт з пошуковою групою.
Космічний корабель «Восток-1» з Гагаріним на борту здійснив один виток навколо Землі з посадкою на початку другого витка на територію Радянського Союзу. Незважаючи на те, що час польоту тривав всього 108 хвилин, політ Юрія Гагаріна відкрив еру пілотованих космічних польотів.
Читайте также: